Lutsk Jazz Club

«Щедрий вечір з добрим джазом» відкрив сезон 2012 року!

Новий джазовий рік вкотре розпочався зі свіжої та цікавої музики. 11 січня у Театрі ляльок (Луцьк) відбувся концерт за участі музикантів з України і Польщі. Виконували колядки та щедрівки у джазовому аранжуванні.

Розпочало вечір польське RAINBOW TRIO ― молодий колектив, що був створений лише більше року тому, проте досить чітко уявляє нішу, яку може зайняти у світовому музичному просторі. Хлопці обрали для себе сучасний енергійний crossover jazz, у якому можна віднайти елементи етнічної музики у стилях ф’южн, блюз, свінг та фанк.

«Ми прагнемо, щоб наша музика несла лише позитивну енергетику», зауважив Лукаш Маковскі, лідер колективу. Цим лейтмотивом і зумовлена назва бенду: розмаїте поєднання різних «кольорів» джазу, його багатьох стилів та напрямків й спричинило вибір назви RAINBOW TRIO («Веселкове тріо»). До слова, Лукаш Маковскі вже не вперше на волинській сцені ― у грудні минулого року ми слухали його контрабас у поєднанні з фортепіано американця Джона Бізлі. «Ми ніби граємося з музикою, у нас постійно відбувається інтеракція…», зазначив піаніст Пьотр Кароль Савіцкі .

Хлопців захоплюють латиноамериканські ритми ― про це не лише одноголосно говорять музиканти, а й, власне, їхні твори. Протягом концерту виконували здебільшого польські колядки, проте не оминули увагою і відому українську «Небо і земля», чим дуже потішили слухачів. Усі аранжування були здійснені лідером тріо Лукашем Маковскі та піаністом Пьотрем Каролем Савіцкі. Виступ RAINBOW TRIO поклав гарний початок вечора та налаштував публіку на якісний джаз.

Після короткого антракту на сцену вийшли улюбленці публіки ― колектив, який вже має поціновувачів власної творчості і серед лучан. Один з фанатів джазу та творчости львівського гурту SHOCKOLAD поділився з нами враженнями від почутого й побаченого:

…Для початку хотілося б відзначити те, що останні джазові події Луцька вдаються з великим успіхом, що неодмінно можна помітити з реакції глядачів.

Другим гуртом, який дарував луцькій публіці коляду, був відомий усім львівський SHOCKOLAD. З перших же нот можна було почути неповторний стиль групи, з перших акордів зрозуміло, що на сцені ― професіонали!

Сміливо можна сказати, що кожен учасник є свого роду музичним індивідом, без якого колектив не мав би «фішки», а саме під час виконання перших двох композицій прослідковувалася оригінальність звучання клавішниці та барабанщика, які задавали стиль, зливались з вокалом, саксофоном і бас-ритмом в єдиний твір. Також окремо варто відзначити саксофоніста Михайла Балога, який бадьорив публіку ще на фестивалі «Jazz Bez» минулого року і продовжив цю традицію ще й цього вечора. Дивовижним та енергійним несподівано для всіх (як слухачів так і музик) стало закінчення колядки «Бриніла», особливістю якої є драм-соло на основі фортепіанного рифу і повторюваної теми саксофона. Після моментального і різкого закінчення в залі вибухнули тривалі овації, а після представлення музикантів публіка особливо відзначила барабанщика Ігоря Гнидина. Також з львів’янами виконала декілька колядок польською мовою гостя проекту Кароліна Беімцік. SHOCKOLAD подарував слухачам неповторний вечір та різдвяну атмосферу. Гурту успішно вдалось поєднати джаз та народні традиції у те, що називається «Щедрий вечір з добрим джазом».

Здивував слухачів також традиційний для всіх фестів, але ніяк не для джазової коляди джем-сешн. На сцену вийшли всі учасники вечора а також організатори ― Олег Баковський та Кшиштоф Савіцкі, які задали тему блюзу для першої композиції. Під час фінальної промови президента Луцького Джазового Клубу польські музики створили деякий музичний фон, який згодом переріс в відому тему «Chameleon» Хербі Хенкока. Ось так і завершився теплий, приємний і сповнений несподіванок вечір коляди у Луцьку.

Текст: Олена Хаджиоглова, Роман Котис

БІЛЬШЕ ФОТО з вечора ТУТ

*Довідка

Організатори: Луцький джазовий клуб, Волинське молодіжне громадське об’єднання «Єднання», Благодійний фонд «Співдружність-Волинь»

Патронат: Генеральне Консульство Республіки Польща в Луцьку

Спонори: «Модерн Експо», Об’єднання «Wspólnota Polska» ― відділення у місті Хелм

Інформаційні партнери: Волинська обласна державна телерадіокомпанія, Радіо «Луцьк 107,3 FM», Телеканал «Нова Волинь», «Волинська газета», «Волинський Монітор», «Волинські новини».

«Jazz Bez» ― джазова кода 2011 року!

Саме «Jazz Bez» завершив цьогорічну серію джазових дійств, які вже протягом більш, ніж п’яти років відбуваються у Луцьку. Навіть найзапекліші скептики пересвідчуються, що слухачів джазу на Волині все більшає: концерти 2―3 грудня довели, що Луцький театр ляльок, зал із найкращою акустикою в нашому місті, стає замалим для усіх, кому небайдужа імпровізація.

Цьогорічний «Jazz Bez» став енергетичним згустком позитивних емоцій, висококласної імпровізаційної музики, довгоочікуваних зустрічей та чудового настрою. Різноманітність і динаміка музичної частини імпрези не могла не здивувати навіть найприскіпливіших поціновувачів високої культури.

Відкрили фестиваль Президент Луцького Джазового Клубу Олег Баковський, реаніматор джазового руху на Волині, та Консул Генерального консульства Республіки Польща в Луцьку Кшиштоф Савіцкі. Саме пан Кшиштоф разом із Маркіяном Іващишиним зі Львова (МО «Дзиґа») були тими відчайдухами, хто ще у далекому 2000 році, на початку нового тисячоліття (сподіваюся, це «нове тисячоліття» таки стане часом якісної музики та й культури загалом! авт.), започаткували величне дійство, що вже протягом одинадцяти років збирає навколо себе тих, кому небайдуже справжнє мистецтво, і не лише музичне!

Першими на сцену вийшли музиканти луцького колективу «Luchesk Band». Проект утворився в серпні 2010 року як поєднання творчих потенціалів трубача Олега Баковського («тріо О.Баковського»), саксофоніста Тараса Баковського та гурту «Брати Ленари». “«Luchesk Band» виконує український поп-джаз-рок з притаманними лише для цього колективу несподіваними компіляціями відомих світових джазових хітів та українського фольку”, ― саме так розповідають про свою творчість музиканти. Окрім музичної частини, виступ колективу почасти супроводжується «глиняним» перфомансом: під час виконання композиції «Глина до глини» авторства волинського барда Сергія Шишкіна, гітарист-гончар Валерій Ленартович прямо на очах у публіки створює гончарне диво у вигляді вази, глечика чи якогось іншого предмету замилування… а тим часом на сцені грають…джаз? Глина до глини, а джаз ― до джазу. Цього року колектив таки потішив публіку новими композиціями ― їх було аж п’ять. Непоганий розвиток за кілька місяців, адже збагатити програму за кілька місяців може не кожен колектив. Особливо цікавою, на думку вдячного слухача, стала композиція «Why?» саксофоніста Тараса Баковського. Про що у ній йдеться? Цей твір ― питання, відповідь на яке людство шукає вже протягом всього свого існування: хто ми? Для чого прийшли в цей світ? Чому живемо саме так, а не інакше? Це такі собі екзистенційні пошуки молодого музиканта… Звісно, у кожного можуть виникати різні асоціації, проте лише той, хто справді вслухався у «Why?», не міг не відчути прагнення автора до пошуку рівноваги, він ніби балансує над прірвою, яка його так надихає, і, водночас, відлякує; мелодія, неначе осінній туман, чи то легкий димок, огортає слухача та дарує заспокоєння…

Напротивагу романтично-настроєвій музиці, якою завершив свій виступ луцький бенд, колектив саксофоніста Михайла Балога «Michael Balog Sextet» подарував лучанам досить пристрасний сет. Разом із колегами з Канади та США Михайлу Балогу вдалося примусити луцьких меломанів знову закохатися в духові інструменти: саксофон Михайла звучав дуже харизматично і, так би мовити, маскулінно: впевнено та подекуди жорстко й витончено лунали авторські мелодії музиканта. Американський трубач Нейтан Уiльямс вразив слухачів не лише вдалими імпровізаціями, а й надзвичайно м’яким звуком. Барабанщик Френк Паркер додавав драйву музиці колективу винятково чіткими ритмічними малюнками: він вміє не лише свінгувати ― такий музикант додасть перцю до будь-якої музичної страви!

Хедлайнером пешого фестивального дня у Луцьку став довгоочікуваний Джон Бізлі зі своїм «John Beasley European Quartet». Джон Бізлі ― віртуоз гри на фортепіано, американський композитор і аранжувальник, що цього року здобув номінацію «Найкращий інструментальний альбом у стилі “джаз”» на «Grammy 2011» за свій дев’ятий альбом «Positootly!». Його музична кар’єра охоплює три десятиліття. Він виступав з такими легендарними музикантами як Майлз Девіс, Фредді Хабард, Тед Джоунс, Дайен Рівз, Джеф «Тейн» Уотс, Уолес Роуні, Джеймс Муді Кенні Гарет та іншими. «Його композиції, аранжування і виконання є винахідливими, дослідницькими, вони розширюють музичне мислення, виходять за рамки обмежень і жанрів, зберігаючи при цьому свій унікальний і неповторний стиль не тільки в джазі, але і блюзі, класичній та так званій “world music”», ― стверджують критики.

Перед виступом ми мали змогу порозмовляти з Джоном:

― Розкажіть про Ваші перші враження від України.

― Я прибув до Луцька лише 2 години тому, проте я захоплений перебуванням тут. Дарувати музику людям ― це прекрасний досвід. Я дуже хочу знати про Україну більше, бо поки що чув лише про Помаранчеву революцію та про красу українських жінок.

― Які композиції будете сьогодні виконувати? Яка тематика?

― Гратимемо 2 пісні з альбому «Лист до Хербі» (англ. «Letter to Herbie»), присвяченому Хербі Хенкоку, виконаємо 2 пісні з мого нового альбому «Positootly», ви почуєте кілька джазових стандартів та композиції моїх друзів з Польщі, з якими ми гратимемо сьогодні на сцені.

― Чи мали Ви змогу почути музикантів, що виступатимуть сьогодні на фестивалі?

― Так, власне, щойно слухав. Дуже гарні музиканти, прогресивні.

― Ви пишете музику до багатьох фільмів та шоу. Яка робота була найскладнішою?

― Кожен саундтрек ― це своєрідний виклик. Думаю, найскладнішим стало написання музики для телешоу «Американський ідол» (англ. «American Idol»). Складність полягала в тому, що потрібно було писати музику, враховуючи вокальні партії непрофесійних музикантів, що брали участь в шоу.

― Ви вперше в Україні і саме на «Джаз Безі». Як це трапилося?

― Взяти участь у фестивалі мені запропонували музиканти з Польщі. Найближче до України, де я був, ― це місто Косіце, що в Словаччині. Я відвідав його три роки тому.

― Невже все так просто? Вас запросили ― і Ви одразу погодилися приїхати?

― Можливо, це видається незвичним. Знаєте, кілька найближчих місяців я житиму в Амстердамі, а це не так далеко. Сів на літак ― вже в Україні. Оскільки джаз ― це, так би мовити, «музика-спілкування», його можна грати в якій завгодно країні світу і з різними музикантами.

― Ви вже знайомі з польською публікою. Чи мають, на Вашу думку, слов’яни якісь особливості в сприйнятті джазу?

― Джаз ― це імпровізація, яка повинна йти від серця, тому особистість музиканта відіграє важливу роль. Думаю, так і є. У всьому світі люди, здавалося б, однакові, але водночас ми усі маємо свої почуття та переживання, відповідно, і музику можемо відчувати по-різному.

Разом із Джоном приїхали музиканти, з якими він грав у такому складі… вперше! Соло на контрабасі польського музиканта Лукаша Маковскі викликало захоплення у глядачів ― ну дуже вже органічно воно було вписане у загальне полотно мейнстрим-джазу, що виконувався колективом Джона Бізлі. Більшість зіграних речей увійшли до нової вищезгаданої платівки Джона «Positootly!», що є продовженням альбому «Letter to Herbie», що є, фактично, імпресіоністським оспівуванням музики Хербі Хенкока.

Не перестає дивувати майстерність сесійних музикантів: як зіграно вони звучать, що б не виконували! Напевне, лише такі виступи дають змогу оцінити справжню професійність виконавця. Музиканти ніби розмовляли між собою, граючи дуже ненав’язливу, але водночас непросту музику: вона була справжня, витончена, здатна непомітно проникнути в серце навіть найвибагливішого слухача та зостатися там надовго.

Вечір закінчився традиційним джем-сешном, під час якого, з легкої руки Михайла Балога, було обіграно відомий джазовий стандарт Телоніуса Монка «Straight No Chaser». Останні акорди затихли, немов раптова літня злива, а натхненні слухачі радісно розбрелися, мугикаючи улюблені мелодії, щоб знову повернутися… наступного джазового дня…

Другий фестивальний день розпочався з музики колективу, який є добре знаним місцевій публіці, проте жодного разу не виступав на джазових фестивалях. Репертуар колективу «Солом’яний дзвін» настільки різноманітний, що якби ми організували концерт цього тріо, кожен слухач зміг би знайти для себе щось цікаве. «Jazz Bez» довів, що виконання джазових стандартів ― не виклик, а радше насолода для «Солом’яного дзвона». Досить цікавими виявилися обробки не лише відомих джазових речей, а й своєрідна інтерпретація класичних творів й українського фольклору. Публіка надзвичайно радісно зустріла музикантів, своїми оплесками, фактично, анонсувавши їхню участь у наступних фестивалях.

Програму продовжило тріо «Fusion Point» з Росії. Цікаво, що на «Jazz Bez» музиканти приїхали з програмою, яку аж ніяк не можна назвати музикою у стилі «ф’южн» ― навпаки, хлопці грали джаз-рок, а подекуди smooth-jazz i джаз-поп. Молодий, амбітний колектив дуже методично виконував як авторську музику, так і композиції метрів джазу ― одним із кумирів «Fusion Point» є композитор і піаніст Оскар Пітерсон. Загалом музика російської команди справила на слухача дуже гарне враження завдяки своїй легкості та настроєвості: життєрадісні сюжети та легка подача матеріалу не могли залишити байдужим нікого.

На відміну від російського колективу польські «Levity» запропонували музику, яка аж ніяк не може вписатися у стереотипні уявлення про джаз: це була екзотична суміш того, що називаємо джазом, електронної музики, з відчутним превалюванням ембієнта з його мінімалістичними, але ефектними композиціями, грамотно вписаного у загальне музичне полотно. Статична, та водночас заворожуюча звукова лінія створює в уяві зовсім не конкретні й чіткі образи чи сюжети. Ця музика ― радше містичний танець кольорових плям, що пульсують, переливаючись та переходячи одна в одну…

Особисто я цьогоріч багато часу присвятила спостереженням за барабанщиками та перкусистами під час виступу, намагаючись сформувати у своїй свідомості певний стереотипний образ «людини з паличками». Незважаючи на велику кількість анекдотів про цих музикантів на кшталт «Музиканти і барабанщик, запрошуємо на сцену!», важко не назвати їх музикантами. Польський перкусист Єжи Рогєвіч показав справжній майстер-клас, видобуваючи зі своїх інструментів (до слова, усі інструменти колективу були привезені з Польщі) якісь неймовірні ритми, він творив шалені шаманські ритмічні малюнки, які разом із клавішними та басом створювали надзвичайне музичне дійство, долаючи гравітацію усіх музичних канонів, стандартів та стилів.

Вечір завершив вибуховий джем-сешн, а луцька частина фестивалю «Jazz Bez 2011» довела, що коли є джаз, то публіка не може залишитися без…захоплення, позитивних емоцій та натхнення. Фестиваль задав вдалу тональність і, сподіваємося, наступний рік стане переповненим нових джазових звершень та відкриттів!

JAZZ BEZ у Луцьку!!!

Ура! Програма про ДЖАЗ на М1!!!

Hарешті здайснилося!!
В п’ятницю, 11 листопада, о 23.11 на каналі М1 відбудеться презентація новоі музичної передачі про джаз «Ad Libitum». Автор програми — відомий український музикант Ігор Закус.

Осінь. Босанова. Акустика

Апдейт від ШиБаЗаЛук: їх київський виступ за участі Олега Баковського відбувся 5 листопада цього року. Фото з виступу див. нижче.

Днями у Володимирі відбувся концерт Сергій Шишкіна та колективу ШиБаЗаЛук за участі Олега Баковського, Президента Луцького Джазового Клубу. Виглядає так, що цей виступ поклав початок всеукраїнського туру колективу)!

МІЖНАРОДНИЙ ФЕСТИВАЛЬ «ART JAZZ COOPERATION 2011» У ЛУЦЬКУ

Нарешті відбулася подія, на яку так довго чекала уся Волинь ― днями у Луцькому замку прогуркотів міжнародний джаз-фестиваль.

«Art Jazz Cooperation» ― це один із найвідоміших джазових фестивалів в Україні. Він розпочав свою історію у 2007 році та став музичною візитівкою Волині.

Музичне свято тривало кілька днів і паралельно відбувалося у Луцьку та Рівному. Основні дійства відбулися 3–4 вересня 2011 року.

Луцька частина фестивальної програми розпочалася ще 2 вересня відкриттям фотовиставки «Світ Джазу». «Світ Джазу» ― один із важливих компонентів фестивальних дійств цьогорічного «Art Jazz Cooperation 2011». Учасниками виставки стали луцькі фотографи Олександр Більчук та Любомир Безручко, Андрій Ясносекірський з Одеси, Консул Республіки Польща в м. Луцьк Кшиштоф Савіцкі. Експозиція також містить роботи фотохудожників-учасників Першого всеукраїнського конкурсу фотографії на джазову тематику «Джазові емоції», що проходив в рамках Міжнародного джаз-фестивалю «Art Jazz Cooperation 2009». Під час благодійного аукціону, що був проведений організаторами, вдалося отримати 1 200 грн. для допомоги талановитій молоді: усі кошти були перераховані на Фонд культури для Всеукраїнського конкурсу «Нові імена України».

«Вперше за 4 роки існування фестивалю «Art Jazz Cooperation» нам вдалося збільшити масштаб наших фотовиставок. Втішені, що тема джазу користується популярністю», зазначив Олег Баковський, Президент Луцького Джазового Клубу.

Деякі роботи, представлені на виставці, можна було придбати: 1200 грн., отриманих від продажу фоторобіт, були скеровані на допомогу талановитій молоді всеукраїнського конкурсу «Нові імена України».

Вперше за чотирьохрічну історію цієї музичної події фестивальна програма значно розширилася: третього вересня паралельно відбувалися два майстер-класи: майстер-клас для журналістів та майстер-клас для музикантів. Бандурист, композитор Георгій Матвіїв з Одеси довів волинській молоді, що бандура ― унікальний інструмент, в якого велике майбутнє. Він розповів не лише про відомі, а й про його власні, авторські техніки виконання різнопланової музики на цьому інструменті.

Волинські журналісти, що цікавляться мистецькою тематикою, взяли участь у майстер-класах польських колег. Протягом зустрічі, яка відбулася завдяки співпраці Луцького Джазового Клубу з Товариством журналістів м. Замость (Польща), досвідчені культурні оглядачі ознайомили усіх бажаючих з європейськими тенденціями висвітлення мистецьких подій у ЗМІ. Ґжеґош Юзефчук з «Ґазети Виборчої» вів дискусію про місце та роль культурного оглядача в суспільстві, а Маґдалєна Ліпєц з «Польського Радіо Люблін» ділилася досвідом висвітлення культурних подій, розповідала про техніки, які варто використовувати, аби слухачеві/читачеві було цікаво слухати/читати Ваш матеріал.

Суботню програму фестивалю розпочав луцький колектив Fusion Friends. У програмі бенду були переважно старі добрі джазові стандарти у супроводі вокалу Юлії Дячук. Вперше на фестивалі виступив наймолодший барабанщик ― одинадцятирічний Антон Шухман і одразу отримав подарунок ― барабанні палички від Олега Баковського, Президента Луцького Джазового Клубу.

Довгоочікуваним став виступ бандуриста Георгія Матвіїва. Коли музикант взяв до рук бандуру та заграв кілька акордів, стало зрозуміло, що бандура ― не просто інструмент, а частина його самого, вона, здавалося, говорила до глядачів якоюсь новою мовою, мовою, якої ми всі ще не чули. Чудове виконання не лише народних творів у джазовій обробці, а й класики свідчить про високий рівень майстерності цього молодого митця. «Сміливо експериментуючи, він відкрив близько двадцяти нових прийомів гри, а оскільки спеціально написаних чи аранжованих для джазового виконання творів для бандури годі й шукати, йому довелося стати ще і композитором», пишуть критики.

За Георгієм на сцену вийшли добре знані на Волині Rezus Blues. Їхня музика вже давно має своїх поціновувачів у Луцьку та за його межами. Вокалістка Галина Конах, призерка міжнародних конкурсів, вкотре потішила нас майстерним виконанням стандартів та авторських пісень колективу.

Приємною несподіванкою стала поява на сені колективу «Пластилін» з Голоб. Музиканти виконувати джазові стандарти. Дуже приємно, що навіть в невеликих населених пунктах України люди грають джаз.

Хедлайнером цьогорічного фестивалю став славнозвісний Карл Фрірсон та Acoustic Quartet (Німеччина―Україна). Першими на сцену вийшли харків’яни з Acoustic Quartet: надзвичайно харизматичний лідер колективу, клавішник Єфім Чупахін, імпровізатор-трубач Дмитро Бондарєв, басист Денис Мороз та ударник Сергій Балалаєв презентували музику, якої давно не чули у Луцькому замку. Особисто мені вони чимсь нагадали Тріо Олексія Тєрєхова з Донецька, що кілька років тому виступали з Валерієм Колєсніковим на одному з наших фестивалів. Я довго не могла зрозуміти, чим саме харків’яни скидалися на хлопців з Донецька, адже стиль гри та й репертуар в обох колективів абсолютно різний: Тєрєхов і Ко. грали ф’южн, а Квартет грали в, так би мовити, кращих традиціях мейнстріму. Напевне, тим-таки «об’єднуючим» компонентом є не стиль, і не репертуар, а, власне, якість виконання, і, не побоюся цього слова, інтелектуальність музики, яку вони грають. Ох, і яка ж гарна джазова школа у нас в східній Україні!

Хлопці добряче розігріли публіку, і навіть найвимогливіші джазові гурмани лишилися задоволені…  І тут на сцену вийшов той, на кого ми всі так довго чекали. З’явився легендарний Карл Фрірсон. Нагадаю, що Карл ― не лише вокаліст, а й автор музики і текстів знаного колективу De Phazz.

Стильова палітра музиканта надзвичайно багата: він виконує лаунж, трип-хоп, есід-джаз, не цурається і джазових стандартів, приправлених латино-американськими ритмами. Чесно скажу, що я ніколи раніше не бачила Карла наживо, тому не мала особливих ілюзій щодо цього виконавця ― думала, все буде просто, якісно і гарно. Мушу зазначити, що я недооцінила нашого гостя з Німеччини.

Окрім сильного голосу, багатого вокалу, феєричних імпровізацій, танців на сцені, ба, навіть розігрування моновистав під час деяких композицій, Карл показав себе, як цільну музичну особистість, він ― справжній шоу-мен в позитивному значенні цього словосполучення. Фрірсон змусив усіх співати, танцювати, плескати в долоні ― увесь замковий дитинець, уся публіка поринула у карлові хвилі джазу, які поступово перейшли у реггі під час джем-сешну. «Це був найкращий серн у моєму житті», радісно вигукнув Роман Котис, член Луцького Джазового Клубу. І, як виявилося, він не один так думав…

Ще одним компонентом фестивалю став імпровізаційний малюнок «Квік Пік»: під час звучання музичних композицій глядачі спостерігали, як з-під пензля художників народжувалася, як би це пафосно не звучало, матеріалізована музика. Луцькі митці Сергій Корсай та Катерина Яцушек малювали свої враження від музики та створювали портрети виконавців та глядачів, які потім були подаровані своїм адресатам).

Другий день музичної програми розпочав грузинський Asea Sool, керівником якого є людина-оркестр, винахідник чудернацьких технік виконання на музичних інструментах Бек Бексон. Це людина не знає жанрових кордонів, у чому ми пересвідчилися під час виступу темпераментного тріо. До слова, вперше на луцькій сцені виступав грузинський колектив. Музика колективу ― це мікс різноманітних стилів, а гітара Бека Бексона може легко перетворюватися на скрипку чи віолончель, кричати чи плакати, оповідати історії чи гомерично сміятися: в цій музичці поєднується все: і високі гірські вершини, і шепіт струмка.

Вдруге на фестивалі ми слухали білоруський MUZZART. Музиканти брали участь у цьогорічних «Музичних діалогах» і так сподобалися глядачам, що ми просто були змушені запросити їх ще раз). Від джазових стандартів до клезмерської музики та обробок класичних творів ― ось що можна було почути у виконанні білоруського інструментального колективу.

Незмінним учасником фестивалю став Luchesk Band, у якого за час концертної діяльності уже з’явилися прихильники. Трубачем колективу є Олег Баковський, який не перестає дивувати глядачів своїми талантами: він не лише організовує фестивалі та грає у колективі, а ще й бере участь в усіх джем-сешнах. Олеже, зичимо Вам здоров’я та натхнення!)

Нарешті у джазової публіки Волині з’явилася можливість почути барда Сергія Шишкіна, який приїхав на фестиваль з Володимира. У програмі звучали авторські пісні.

Завершальним акордом недільного фестивального дня став виступ польсько-українського колективу Сергія Крючкова Traditional Jazz Quartet. Трубача і вокаліста Сергія Крючкова французька преса назвала «білим Луї» через його феноменальний голос. Це був фірмовий джаз, який сподобався публіці будь-якого віку. Доповнений латино-американськими ритмами, виступ колективу став гарним завершенням фестивалю.

Метою фестивалю є ілюстрація актуальних напрямків світового фестивального руху та перенесення кращих його традицій в Україну, створення української фестивальної культури, налагодження співпраці між культурними, бізнесовими організаціями, владними структурами, розвиток туристичної галузі Рівненської та Волинської областей.

Організатори «Art Jazz Cooperation 2011»: Луцький Джазовий Клуб (м. Луцьк), Джаз-клуб «ДжЕм» (м. Рівне), Мистецька агенція «Арт-хаус» (Клевань), Благодійний фонд «Співдружність-Волинь» та Волинське молодіжне громадське об’єднання «ЄДНАННЯ».

Незмінний генеральний партнер заходу ― страхова компанія PZU Україна.

Міжнародний джазовий фестиваль «Art Jazz Cooperation 2011» проходить за сприяння Генерального Консульства Республіки Польща в Луцьку, Волинської та Рівненської облдержадміністрацій, Луцької та Рівненської міської рад.

Генеральний інформаційний партнер: телекомпанія ТВі.

«Art Jazz Cooperation 2011″ успішно прогуркотів Волинню!

Довгоочікуваний фестиваль відбувся!

Дуже скоро з*явиться інформація про його перебіг, а наразі запрошуємо ознайомитися з повідомленнями на сайтах наших медіа-партнерів:

1) «Волинські новини»

http://www.volynnews.com/news/rest/u_lutskomu_zamku_vidbuvsya_festyval_dzhazu_fotoreportazh/

2) «Волинська правда»:

День 1: http://vip.volyn.ua/node/16779

День 2: http://vip.volyn.ua/news/u-drug-i-den-art-jazz-cooperation-2011-v-lutsku-na-odn-i-stsen-vistupali-ukra-nts-b-lorusi-poly

Про фотовиставку: http://vip.volyn.ua/news/u-lutsku-prezentuvali-dzhazov-emots-foto

Про зустріч з польськими журналістами: http://vip.volyn.ua/news/u-lutsku-zhurnal-sti-z-polshch-d-lilis-svo-m-dosv-dom-z-ukra-nskimi-kolegami-foto

«Музичні діалоги 2011»: дорогу ― молоді!

Міжнародний джазовий фестиваль «Музичні діалоги 2011», що відбувся 21—22 травня цього року, — унікальна подія для шанувальників високого мистецтва. Фестиваль приурочений до святкування Днів Європи.

Цього року травневий фестиваль вперше відлунав не лише в Луцьку, а й у Рівному. Цьогорічні «діалоги» тривали 2 дні, протягом яких на сценах двох міст виступали музиканти з України, Польщі та Білорусі: Тріо відомого саксофоніста Пьотра Барона (Польща), білоруський «MUZZART», відомий усім лучанам «Luchesk Band» (Луцьк), молоді колективи “Джаз-квінтет «Sauce Band»” (Київ) та «Креатив» (Мукачево).

Кожен з наших фестивалів має свою родзинку. Цьогорічний фестиваль надав змогу молодим музикантам не лише показати своє нове й надзвичайно сміливе мистецтво, а й пограти на одій сцені з всесвітньо відомим польським саксофоністом Пьотром Бароном під час джем-сешну.

Учасники фестивалю:

Хедлайнером фестивалю став відомий польський саксофоніст Пьотр Барон. Він дебютував ще у 16-літньому віці на фестивалі «Джаз над Одрою» 1977 року, де отримав другу почесну нагороду.

В 1984 році здобув Grand Prix на фестивалі «Jazz Aldia» в Сан Себастьян. Співпрацював з відомими польськими, європейськими джазменами, а також із зірками джазу в США, такими як Рей Чарльз, Арт Фармер, Біллі Гарпер, Кевін Махогані, Едді Гендерсон, Картер Джеферсон, Харві Сварц, Девід Фрайсен, Кларенс Сій, Ронні Буредж і ін. Записав понад 60 платівок i CD, в тому числі 6 авторських: «Take One» (1995), «Tango» (1996), «Blue Rain» (1997), «Bogurodzica» (2000), «Reference» (2003), і «Salve regina». На наш фестиваль Пьотр Барон приїхав зі своїм тріо в складі: Пьотр Бẚрон (тенор саксофон), Марк Токар (контрабас), Казімєж Йонкіш (барабани).

MUZZART (Білорусь) ― інструментальний ансамбль, створений у вересні 2006 року в Бресті. Незважаючи на відносно недовгий період свого існування, MUZZART вже встигли здійснити велику кількість виступів як в Білорусі, так і за її межами.  Колектив є лауреатом (гран-прі) Міжнародного конкурсу ансамблів (Польща), власником спеціального призу за найкращу імпровізацію ІІ Міжнародного конкурсу «Libertango» (Італія).

Учасники ансамблю є лауреатами республіканських і міжнародних конкурсів, стипендіатами спеціального фонду президента Білорусі для підтримки талановитої молоді. Усі твори, що були виконані колективом протягом фестивалю, є власними обробками MUZZART. До складу ансамблю входять: Владімір Крутіков (баян), Євгеній Лук’янчик (кларнет, саксофон), В’ячеслав Плеско (контрабас), Ернест Колтахчан (ударні, перкусія).

Джаз-квінтет «Sauce Band» (Київ). Колектив, що був створений професійними молодими музикантами трохи більше пів року тому, виконує різнопланову музику, починаючи від гострого Майкла Каміло, до солодкого Майкла Джексона. Кожен учасник квінтету ― лауреат всеукраїнських та міжнародних музичних конкурсів. «Sauce Band» ― це: Тарас Баковський (саксофон), Максим Нікітін (саксофон), Ніджат Абілов (бас), Олександр Ружин (фортепіано), Максим Тхорик (ударні). На цьогорічному фестивалі музиканти потішили глядачів цікавими імпровізаціями та майстерною грою, а перспективність молодого колективу підкреслив сам маестро Барон.

Мукачівський колектив «Креатив» ― ще один молодий ансамбль, що виступав на нашому фестивалі. Він був створений у 2010 році Мар’яною Лиховид. Вона не лише продюсер колективу, а й композитор, музикознавець, автор-виконавець, член Асоціації діячів естрадного мистецтва України, Заслужена артистка естрадного мистецтва України. Основний напрямок, в якому творить гурт ― джаз, вони експериментують, поєднуючи Be Bop, Classic Jazz, Dixiland Latin Jazz, Funk, Swing, Free Jazz, Fusion, Folk Jazz, Jazz-rock. Склад: Валерій Слободянюк (бас-гітара), Дмитро Чóврій (саксофон), В’ячеслав Шеремет (ударні), Мар’яна Лиховид (клавішні).

Звісно, мало який волинський джаз-фест обходиться без «Luchesk Band». Цього разу музиканти дивували не лише грою, а й народним мистецтвом ― гітарист колективу, Валерій Ленартович, довів, що гончарство ― це також своєрідна імпровізація, і, виконуючи пісню Сергія Шишкіна «Глина до глини», виготовив глечик просто на очах у публіки. Склад колективу незмінний: Олег Баковський (труба), Тарас Баковський (саксофон), Валерій Ленартович (бас-гітара), Сергій Ленартович (гітара), Костя Гребенко (клавішні), Ірина Усачова (вокал), Володимир Цимбалюк (електро-барабани).

Ведуча фестивалю: журналістка та просто найджазовіша вуман – Наталка Войтович!

Метою фестивалю є ілюстрація актуальних напрямків світового фестивального руху та перенесення кращих його традицій в Україну, створення української фестивальної культури, налагодження співпраці між культурними, бізнесовими організаціями, владними структурами, розвиток туристичної галузі.

Організатори фестивалю: Волинська обласна громадська організація «Луцький джаз-клуб» (www.jazzclub.lutsk.ua), Благодійний Фонд «Співдружність-Волинь» та Волинське молодіжне громадське об’єднання «Єднання».

Генеральні партнери: «Pellet Energy», «Агрокорм», Генеральне консульство Республіки Польща в Луцьку.

За сприяння: Волинської обласної державної адміністрації, Луцької міської ради, ВОДТРК. Нас підтримали: «Сім’я і Дім», «Факторія», «Рута», Волинська обласна філармонія.

Світлини Олександра Більчука («Ініціал»)

Запрошуємо до нашої галереї!

Шановні поціновувачі джазу!

З радістю повідомляємо, що віднині роботи над галереєю нашого сайту завершені! За це ми щиро дякуємо Вадиму Попову, творцю нашого веб-ресурсу!

Отож, запрошуємо Вас до перегляду світлин, зроблених Олександром Більчуком під час наших фестивалів та концертів! Згадаймо ті чудові миті разом!

Щиро,

Ваш Луцький Джаз-Клуб

Свіжі джазові новини міста :)

Сергій Шишкін презентував авторські альбоми в Луцьку

16 квітня у клубі «Майдан» відбулася презентація  авторських альбомів «Мисляча людина» та «Западенька зима, ВЕСНА, літо…» Сергія Шишкіна.

У другій частині дійства драйву додав ексклюзивний джазовий проект ШиБаЛук!

Проект ШиБаЛук:

Сергій Шишкін (клавішні, вокал) – український бард-піаніст, шансоньє, композитор (Володимир – Волинський).

Олег Баковський (труба) – президент Луцького джаз-клубу (Луцьк).

Григорій Лук`яненко (акустична гітара) – продюсер гурту “Рутенія” (Київ).

Це була стильна, розумна, акустична українська вечірка для своїх. І дуже хочеться, щоб з кожним днем їх ставало більше!

Лучанин грав на  ґданській сцені

31 березня у Ґданську відбувся виступ інтернаціонального музичного колективу UNITY. Колектив дебютував на луцькому Міжнародному джазовому фестивалі «Музичні діалоги 2010». Протягом вечора можна було почути авторський акустичний джаз у виконанні музикантів з України, Польщі та Німеччини.

До складу колективу входять:

Лєшек Драніцкі (Польща) ― джазовий гітарист, композитор, автор текстів, педагог. Із усіх стилів Лєшек найбільше любить виконувати блюз та джазові баллади. Брав участь у записі кількох десятків дисків, поміж якими є і його власні: «With A Little Help…», «Duet», «Andaluzja», «Listy Jazzujące».

Олег Баковський (Україна) ― Президент Луцького Джаз-Клубу, трубач, організатор багатьох джазових фестивалів у м. Луцьк. Коло інтересів дуже широке ― від класичної музики до джазу. Брав участь у записах альбомів українського «Dixieland Band» та британського колективу «Julian Tomas and Friends».

Даніель Шпеєр (Німеччина) ― має класичну та джазову школи гри на контрабасі. Коло інтересів надзвичайно широке: від класики і джазу ― до сучасної авангардної музики. Даніель співпрацює з багатьма відомими європейськими музикантами. Має власний колектив, з яким успішно записати платівку «Spaces».

Прес-центр Луцького Джаз-Клубу